У світі, де алгоритми здатні згенерувати тисячі проєктів за кілька секунд, Даніель Розберрі вирішив відповісти у найефектніший з можливих способів. Не презентацією нових технологій, а демонстрацією людської уяви. Колекція Schiaparelli haute couture сезону Осінь/Зима 2026/2027, під назвою «The Abyss», яка відкривала паризький Тиждень Haute Couture, була не просто показом моди. Це був маніфест. Питання про майбутнє творчості. І нагадуванням, що couture досі залишається останнім бастіоном речей, які неможливо запрограмувати.
Кутюр як відповідь на епоху ШІ
Roseberry не приховував натхнення сучасністю. Він сам зізнався, що все частіше стикається з портфоліо молодих дизайнерів, у яких важко відрізнити талант від можливостей штучного інтелекту. Однак замість того, щоб боротися з технологіями, він вирішив довести, що існує простір, до якого ШІ досі не має доступу – емоції, інтуїція, випадковість і майстерність людських рук.
Тому на подіумі з’явилися образи, що виглядали як організми з майбутнього. Латексні піджаки з надувними щупальцями, силіконові корсети, що нагадують живу тканину, сукні, які пульсують світлом, а також анатомічні деталі створювали враження, ніби людське тіло проходить наступну фазу еволюції. Критики одностайно відзначали, що колекція не намагалася бути красивою у класичному розумінні. Вона мала тривожити, захоплювати й провокувати до роздумів.
Від золотих легень до силіконових зябер
Даніель Розберрі вже кілька сезонів послідовно створює власну мову Schiaparelli. Ще кілька років тому світ захоплювався монументальними золотими намистами, сюрреалістичними прикрасами та характерними анатомічними деталями. Потім з’явилися колекції, натхненні астрономією, міфологією та скульптурою, які зробили цей модний дім улюбленцем червоних доріжок.
Осінь/Зима 2025/2026 багато критиків визнали переломним моментом – колекцією, в якій Розберрі досконало поєднав класичне кравецтво з оптичною ілюзією та сюрреалістичними відсилками. Сам дизайнер пізніше зізнався, що йому здавалося, ніби він знайшов ідеальний рецепт для Schiaparelli. Парадоксально, але саме тому він вирішив повністю її залишити.
Нова колекція не розвиває попередню. Вона робить різкий поворот. Замість елегантного сюрреалізму пропонує біологічні мутації, штучну шкіру, силікон, риб’ячі луски, мушлі та матеріали, які більше асоціюються з лабораторією, ніж з ательє біля Place Vendôme.
Найбільш артистичний модний дім? Все більше ознак, що так
З моменту призначення на посаду креативного директора у 2019 році Даніель Розберрі не намагається копіювати Ельзу Скіапареллі. Він продовжує її спосіб мислення.
Засновниця модного дому співпрацювала з Сальвадором Далі, Жаном Кокто та Леонор Фіні. Вона створювала сукні з омарами, капелюхи, що нагадують взуття, і колекції, натхненні сюрреалізмом, задовго до того, як мода почала сприймати подіум як художню галерею. Сьогоднішній Schiaparelli залишається вірним цій філософії – мода має бути не лише розкішним продуктом, а й мистецьким коментарем до реальності. У цьому сенсі цьогорічний показ був надзвичайно вірний ДНК бренду. Замість ностальгії з’явилося питання про людяність в епоху алгоритмів.
Не мода для носіння. Мода для запам’ятовування
На відміну від багатьох модних домів, які все частіше створюють колекції з урахуванням соціальних мереж і червоної доріжки, Schiaparelli досі сприймає кутюр як лабораторію ідей. Більшість представлених силуетів ніколи не потраплять у продаж у незмінному вигляді. Вони є відправною точкою для індивідуальних замовлень і демонстрацією можливостей ательє.
Ось чому кожен сезон Schiaparelli викликає дискусії, що виходять далеко за межі моди. Обговорюють скульптуру, біологію, анатомію, штучний інтелект, психологію чи сучасну культуру зображення. Лише небагато брендів сьогодні здатні так само ефективно перетворити показ моди на інтелектуальну подію.
На тлі всього тижня кутюр Schiaparelli знову задало напрямок
Хоча під час паризького Тижня Haute Couture вражали також дебюти П’єрпаоло Піччолі для Balenciaga, романтичні пропозиції Dior чи експерименти Iris van Herpen із сучасними матеріалами, саме Schiaparelli знову відкрив дискусію про межі сучасного couture. Критики звертали увагу, що весь сезон був зосереджений на ремеслі, інноваційних матеріалах і переосмисленні людського тіла, однак саме Роузберрі найповніше поєднав усі ці теми в цілісну розповідь.
Мода, яка не шукає схвалення
Можливо, найбільшою силою Schiaparelli сьогодні є сміливість. В епоху, коли розкіш дедалі частіше підпорядковується продажам і вірусним трендам, цей модний дім досі дозволяє собі експериментувати. Він не намагається сподобатися всім. Він не створює для алгоритмів.
І саме тому він залишається одним із найзахопливіших, найартистичніших і найнепередбачуваніших модних домів сучасного світу. Ельза Скіапареллі вірила, що мода повинна дивувати більше, ніж реальність. Даніель Розберрі доводить, що майже через сто років ця ідея є актуальнішою, ніж будь-коли.
