Париж готується до одного з найважливіших аукціонів стародавнього та сучасного мистецтва цього року. 22 жовтня в паризькому Sotheby’s відбудеться аукціон колекції Жанна Шлюмберже в Парижі – унікальної збірки творів імпресіонізму та модернізму, яка протягом десятиліть залишалася поза публічним обігом. У центрі події опиниться монументальний «Ірис» Клода Моне, оцінений у 22–30 млн євро. Вся колекція, за даними Sotheby’s, оцінюється більш ніж у 40 млн євро, а інші джерела називають діапазон навіть 40–60 млн євро.
Аукціон колекції Jeanne’a Schlumberger у Парижі стане особливою подією також і через дату. Моне помер у 1926 році, а цьогорічний продаж відбувається саме у соту річницю його смерті. Торги розпочнуться 22 жовтня о 18:00 CEST, а можливість подання онлайн-ставок відкриється вже 15 жовтня. У каталозі представлено 26 активних лотів, серед яких роботи Моне, Paula Cézanne’a, Pierre’a Bonnarda, Gustave’a Moreau, Chaïma Soutine’a, Camille Claudel і Eugène’a Delacroix.
Аукціон колекції Жанна Шлюмберже в Парижі. Монета, яка може увійти в історію
Найбільшою зіркою вечора є «Іриси» з 1924–1925 років. Монументальне полотно має розміри 159,6 на 180 см. Воно належить до пізнього періоду творчості Моне в Живерні. Оціночна вартість становить 22–30 млн євро. Sotheby’s визначає цю роботу як найважливішу картину з цієї серії, яка коли-небудь з’являлася на аукціоні. Більше того, картина зберегла унікальне походження: після смерті художника вона перейшла до його сина Мішеля, потім потрапила до галереї Каті Гранофф, а згодом — до колекції Шлюмберже.
Саме провененція є одним із найсильніших аргументів цього продажу. «Іриси» протягом десятиліть не були об’єктом інтенсивного ринкового обігу. Картина залишалася у власності наступних власників, безпосередньо пов’язаних з історією творчості Моне. Не менш важливим є і стан збереження полотна. За даними Sotheby’s, полотно не піддавалося дублюванню і не було покрите лаком, завдяки чому зберегло оригінальну мальовничу поверхню.
Чи буде встановлено рекорд? Цього сьогодні не можна однозначно стверджувати. Оцінка у 30 млн євро є верхньою межею передбачуваної ціни, а не гарантією результату. Однак Sotheby’s має підстави розраховувати на винятковий інтерес. Ринок Моне останніми роками помітно зростає. Тим часом колекціонери особливо шукають твори з пізнього періоду. Тоді художник усе більше відходив від традиційної мови імпресіонізму у напрямку майже абстрактного трактування кольору й простору.
Чотири картини Моне
Аукціон колекції Жанни Шлюмберже в Парижі, однак, не ґрунтується лише на одному шедеврі. У каталозі представлено аж чотири картини Моне. Окрім «Iris», це «Saule pleureur ou L’Arbre de feu» 1918–1919 років, оцінений у 9–12 млн євро, «La maison à travers les roses» з оцінкою 2–3 млн євро та «La Seine à Vernon, l’arbre» з оцінкою 1,2–1,8 млн євро.
Особливо цікавим є «Saule pleureur». Картина належить до серії зображень плакучих верб із саду в Живерні. Вона створена в період, коли живопис Моне змінюється. Він стає дедалі більш жестовим і експресивним. Обидва найдорожчі полотна: «Iris» і «Saule pleureur» – перейшли з майстерні художника до його сина Мішеля. Далі через галерею Каті Гранофф вони потрапили до Шлюмберже.
Ким була Жанна Шлюмберже?
За колекцією стояла Жанна Шлюмберже (1889–1983), вдова Марселя Шлюмберже, представниця однієї з найважливіших французьких промислових родин. Шлюмберже побудували статки в секторі технологій, пов’язаних з пошуком і видобутком нафти. Натомість Жанна вела значно більш стриманий спосіб життя, ніж багато тодішніх колекціонерів.
Протягом понад чотирьох десятиліть вона послідовно формувала свою колекцію мистецтва. Її найважливішим партнером була галеристка Катя Гранофф, яка відіграла важливу роль у повторному відкритті цінності пізнього Моне. У ті часи, коли частина критиків вважала пізні картини художника надто невизначеними й такими, що виникли через проблеми із зором, Гранофф і Шлюмберже побачили в них передвісників модерності. Сьогодні настав переломний момент. Саме цей період Моне особливо цінується колекціонерами.
Сезанн, Боннар і Сутін
Monet не є єдиною причиною, чому паризький аукціон привертає увагу музеїв і найбільших колекціонерів. У каталозі представлені три роботи Поля Сезанна. Серед них «La Ferme», оцінена в 600–800 тис. євро, а також «Ciel entre les arbres» і «Arbres au bord de la rivière». Кожна з них з оцінкою 400–600 тис. євро. Також є дві картини П’єра Боннара – «La cueillette des prunes» за 600–800 тис. євро і «Portrait de femme (Mme Alexandre Natanson)» за 100–150 тис. євро.
Колекцію доповнюють, зокрема, три твори Гюстава Моро, два роботи Шаїма Сутіна, робота Каміль Клодель «La Valse, petit modèle», картина Кееса ван Донгена, а також твори Оноре Дом’є, Ежена Делакруа та Ежена Будена. Отже, видно свідомо вибудувану розповідь: від імпресіонізму й постімпресіонізму через символізм до мистецтва ХХ століття.
Париж — столиця ринку імпресіонізму
Аукціон колекції Жанна Шлюмберже в Парижі відбудеться під час надзвичайно насиченого сезону. Sotheby’s і Christie’s того ж дня змагатимуться з двома історичними колекціями. Christie’s виставить колекцію Поля Дюрана-Рюеля. Одного з найважливіших дилерів в історії імпресіонізму. Її загальна оцінка становить 30–43 млн євро.
Таким чином, паризький жовтень є символічною зустріччю двох різних історій арт-ринку. Дюран-Рюель уособлює галериста, який допоміг створити ринок імпресіонізму. Натомість Шлюмберже — колекціонерка, яка рано повірила в пізнього Моне та сучасний напрям французького живопису.
Чи поб’є «Iris» рекорд? Відповідь дізнаємося ввечері 22 жовтня. Уже зараз відомо, що аукціон колекції Жанна Шлюмберже у Парижі стане однією з найважливіших подій цьогорічного арт-ринку. І не лише через мільйонні оцінки, а насамперед тому, що на ринок повертається колекція, яку понад чотири десятиліття створювала жінка, чия інтуїція випереджала свій час.
